Ноктюрн на даху
Магія відмінків
В захмарних зоряних світах
Ввібравши мить жаги тремкої,
Ясніє місяць у спокої,
А в його сяйві мріє ДАХ.
Крізь тиху засторогу сну
Зберусь у вись лунку без страху
Та срібносяйне диво ДАХУ
Між хмар імлистих осягну.
Бо знаю – там, де зір рої
Ятряться в маревах прозорих,
І ДАХОВІ в ласкавих зорях
Теж очі мріються твої.
У їх бурштинових медах
Так само срібний місяць тоне,
А ніч у диво те бездонне
Посріблено вгортає ДАХ.
Ніч напророчила мені,
Метнувши тьмяні тіні ДАХОМ,
Дрімоти час… Та серце птахом
Тріпоче млосно в вишині!
Все марить через снів нугу
Знайти твоїх очей озерця.
Повірю в дивний поклик серця
Скраєчку ночі НА ДАХУ.
Вже зорі трепетом зайшлись
Ясну чаруючи наснагу.
Додай же сил, магічний ДАХУ,
На крилах мрій сяйнути ввись.
