Жінка-Мрія
(про сучасних русалок)
В нас, русалочок підводних,
Які снять про небеса,
Коли ми є між народом -
Відпадає вся луска.
Ні, русалки не щезали -
Залягли вони "на дно",
Десь в розкішних собі залах
Попиваючи вино.
Перелесників лоскочим,
Часом - бродим по землі,
А як пристрасті захочем -
Топим в морі кораблі.
Хвіст і крила наростили,
Нам відкрились небеса.
Ти боїшся цих "відхилень"?
В них же магія й краса!
Вмієм море переплисти
І злетіти в небовись,
Ми це робим ненавмисно -
Риба й птах в одне злились...
Осяйні, простоволосі,
В нас немає заборон.
Якщо дуже нас попросиш -
Тебе візьмем у полон!
Хоч літаєм по-під хмари,
Крила прагнуть до висот,
Ми насправді не примари -
Є у нас душа і плоть!
Хоч стихії ми ще тії -
Небеса і каламуть -
Кожна з нас - то Жінка-Мрія
І любов - то наша суть!