Я стомилася вірити Вам
(Л. В. Костенко)
Я стомилася вірити Вам, мій коханий підступний кате,
Моє серце розбите на біс, котрий я повторила вдвадцяте.
Я стомилася вірити Вам,
Ваше слово - солодкі тенета,
А любов - лиш розмінна монета
В Ваших вмілих лялькарських руках...
Я стомилася вірити Вам.
Ваш цілунок - мов постріл у серце,
Що як птаха, сполохано б`ється
В Ваших сильних ласкавих руках.
Я стомилася вірити Вам.
Ваші очі - безодня Всесвітня,
Таємничі і ніжні, й привітні, -
Я загинула в Ваших очах...
Я стомилася вірити Вам, мій коханий підступний кате...
Тому серцем розбитим своїм я продовжую досі кохати.