Твої слова перетворились у кристали,
А мої сльози випали дощами.
З Тобою разом в щасті заблукали,
Та наша гордість стала поміж нами.
Думки мої, мов листя, опадають
А я все йду знайомими стежками.
На них мене, на жаль, вже не чекають, -
Чужі там ходять кавалери й дами.
Думки - думки... Самотні, невеселі,
Як і осінній танець листопада.
А я все йду по дощовій купелі,
Іду у ніч - вона моя розрада...
