Карма осені
Інкрустована в повітря
і просякнута бажанням,
карма осені бездонна
проростає в зорепад,
заколисана у вітрі,
в потаємних пориваннях
нас тримає у полоні,
в лоні зваби і принад.
Карма осені наситить
за піснями спраглу душу,
що лунають в піднебессі
в хорах янголів ясних,
і просіє біль крізь сито
вічних істин невмирущих
і стежками одкровення
з нами вирушить у сни.
Карма осені крізь вени
протікає всюдисущо
духом Всесвіту інерцій,
серце зваблюючи вдаль.
Хай облуди всі прожене
і напоїть спраглу душу,
хай загоїть стигми серця
і розвіє всю печаль!
