Заради мене, Поете, на що готовим ти будеш?
А ти готовий до терня, що тобі ноги поколе?
А ти готовий до болю, що розтинатиме серце?
Зі мною прагнеш звучати у ритмі неба інерцій -
Посадиш душу за ґрати, повік себе поневолиш.
Заради мене готовий злетіти в синь піднебесну,
В безмежжя крила розправить і не боятися впасти,
Мене любов`ю наситить, щоб я для світу воскресла.
Ти згоден крила роздерти, щоб дотулитись до щастя?
Ти все ще віриш у диво, а я - зоря, що згасає,
Тобі я тільки здаюся, що маю сонце у грудях,
Я - вир стихії бурхливий, а ти - у пошуках раю...
