Стихія
Я бачу в морі, аж там генШвидке биття скажених вен,
Я чую птаха дикий крик
І грізний неба злого рик,
Я бачу спалах тих очей,
Згубивших сотні мрій людей,
Я чую подихи землі
І страшно робиться мені,
Я бачу, вітер у вогні
Гарцює на чужім коні,
Я чую схлипи ті німі
Забувшись у своїй вині,
Я бачу...чую...і німію...
Бо хто впокорить цю стихію?
Львів., 28.07.2012р.