18.12.2009 22:52
З дозволу батьків18+
750 views
Rating 5 | 2 users
 © Фадєєва Валерія

Прекрасний світ зруйновано за мить,

В очах остання віра лиш згасала,

Коли сказав тобі мене вже не любить,

Моя душа останній раз співала.


Ти дав надію, ти її і стратив

На вогнищі жалю і сліпоти.

Мабуть, нікого ти іще не втратив

Бо в тебе було б більше доброти.


Але мені нічого вже не треба.

Ти йдеш – іди. Я більше не прощу.

Лише прошу залиш шматочок неба

Я душу на прощення відпущу.


Хоча за що повинна я просити?

За те, що сльози я за тебе пролила?

Ні Бога, ні тебе не буду я молити

Вертати те, за що страждала я.


Тепер сама я буду суд чинити

Над своїм серцем, горем і журбой.

Я знаю, що в тобі я буду вічно жити

Своїми смутком, болем і красой.


Мені не треба двічі повторяти,

Я розумію все ще з перших слів.

Але ти будеш ще мене благати

Вернути тебе до моїх снів.


Але ти йдеш! А я лишаюсь з болем.

Моя сльоза впаде на чорний шовк.

Мене розп’яли власним сліпим горем,

А все ж душа, як зголоднілий вовк.


Навіки чи на час, яка різниця?!

Ми розійшлися, серце все в крові.

Твій потяг вже залишив залізницю,

А я ще й досі плачу по тобі.

 09.05.2001



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Грустно. А за окном ведь даже и не осень...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «На небесах писалась наша доля...».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.12.2009 14:32  © ... 

Так завжди буває. Початок і кінець. Це закон життя, нажаль... 

 19.12.2009 12:21  Николай 

Спочатку кохання цвіте, але потім приходять морози і все руйнується 

Публікації автора Фадєєва Валерія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо