По черевички до цариці
з рубрики / циклу «ПОЛІТИЧНЕ»
„Встаньте!“ прозвучал над ними повелительный и вместе приятный голос. Некоторые из придворных засуетились и толкали запорожцев.
„Не встанем, мамо! не встанем! умрем, а не встанем!“ кричали запорожцы. ”
«Ночь перед Рождеством» Гоголя
Лобами били запорожці, як годиться,
Підлоги царські гарно вміли шарувати.
На те презирливо зглядалася цариця,
Їх Січ задумавши підступно зруйнувати.
Розмову з “бидлом” все ж вела про людське око,
В кишенях кринолінів заховавши дулі.
Мовляв, ще прийде час розправитись жорстоко,
А зараз…. Черевички простачку Вакулі!!!
Ще пригостити гарно козаків сміливих
Катруся хитра на прощання спромоглася,
Щоб скрізь в народі з уст підкорених щасливих
Палка осанна імператриці лилася!
Як делегації скінчилось намагання,
Повідать може всім занепаду начало,
Була помилка в тому, що старшин прохання
Не в тому місці, не тим тоном прозвучало!
Недавно українці також мали змогу
Побачити дієвість “царських” обіцянок.
Чи шарували шароварами підлогу?
Не знаю! Та закон, підписаний на ранок,
Подачки обіцяє тільки лиш Вакулі,
Щоб мав готовність рідну мову забувати.
Для всіх же інших є регіональні дулі,
Що влада вміє у закони заховати.
