в келешній накурено,
сто мужчин
з курвами кокур вино,
стіл тріщить.
з марноти марнотності
в сивий дим
увійду в самотності,
сам-один.
питиму, не їсиму,
з п`яних дум
думатиму істину,
як знайду.
і у цій зімлілості
у журбі
прошу в Бога милості
не собі.
у плафоні-бублику
лампи бра...
і музика музику
файно гра.
і кріз ці мелодії
до душі
увійшли мов злодії
міражі -
там свіча засвічена
в тумані,
усміхнулась дівчина
не мені,
увесь світ хитається
і густий
в келех проливається
сивий дим...
хтось іде у хибкості
світу встріч,
просить в Бога милості
в темну ніч...
