16.08.2012 19:50

для всіх

12 | 12

Кострубаті думки...

з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»

Кострубаті думки

Душу шкрябають гострим краєчком.

Перевірю замки,

Щоб бува не зайшов хто в гніздечко.

Тихий затишок мій

Вже давно не пече самотою,

Тільки іноді щось

Невловиме зітхне гіркотою.

Місто сонячних мрій

Захололо у сивім тумані.

Ти даремно не грій,

Адже знаю, що то лиш омани.

У гніздечку моїм

Почуття всі давно по поличках:

Де шкребе, де болить,

Ну а де – призабута вже звичка.

Знавіснілі замки

ЗаіржАвіли, вже їх не зняти.

Не сполохай мій сум, –

Там надійні наковано грати.

Не до щастя давно –

Лиш би знов не зіткнутись з бідою.

Гострим краєм шкребуть

Кострубаті думки гіркотою.

16.08.2012

Візьміть участь в обговоренні

22.08.2012 21:32 Тетяна Белімова => ©

Галю! Який кайф! Вибачте за моветон! Упивалася і Вашим голосом і поезією. Який у Вас голос ніжний, гарний! І беззахисний, і наївний водночас! Дуже сподобалося! Потім ще спробую графічно сприйняти цю Вашу поезію.

20.08.2012 20:10 Сашко Новік

сподобалось

17.08.2012 16:20 Володимир Пірнач => ©

Кострубаті думки..
Ніжність, відчай, турбота, трохи страху..
так і треба, все так..
Плюсую.

Такий гарний щемливий вірш! І озвучування також! Викидайте вже з голови ті кострубаиі думки! :)

Дуже гарно, і кострубатість, і невловиме... про декламування , я думаю вже зайве щось казати - супер!!!

16.08.2012 23:11 Марія Берберфіш

Ой, ці думки... Ще Шевченко колись писав, що лихо з ними. :-) Розумію Вашу ЛГ. Хороший вірш, справжній. Віє від нього смутком, щемом, але ж не тільки про щастя має бути поезія.

16.08.2012 21:21 Лідія Яр

Дуже гарно, але, оте "Не до щастя давно"...Вибачте, але качалку треба... До щастя повинно бути завжди...
Читаєте вірші теж дуже гарно.

16.08.2012 20:09 Оля Стасюк

Сподобалося) Особливо відсутність пропуску в гніздечко)

Мені так подобається слухати вірші, а не читати )))



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ