20.08.2012 00:09
-
644 views
    
rating 5 | 11 usr.
 © Руснак Сергій И ничто души не потревожит,
И ничто ее не бросит в дрожь, -
Кто любил, уж тот любить не может,
Кто сгорел, того не подожжешь.
С. А. Есенин

Тебе я помаленьку забуваю.

І голос тихий твій давно не чув.

Ще очі твої карі пам`ятаю,

А от обійми ніжні вже забув.


О, як же я нещадно помилився,

Коли тебе "найкращою" назвав,

Коли я біля тебе залишився,

І так безтямно й щиро покохав.


Я знаю, ти також кохала,

Не треба зараз цих брехливих слів.

І знаю як щоночі ти страждала,

І як вогонь кохання догорів.


Тепер чужі ми, наче і не знались,

У тебе є своє стрімке життя,

Немов, з тобою ми й не зустрічались,

І вже нема в минуле вороття.


Ти стала інша, і тепер з журбою,

Зізнаюсь, що тебе не впізнаю.

Нема нічого спільного з тобою, 

Не схожа на кохану ти, мою.


І ти б мене тепер не упізнала,

Змінив я ставлення і погляди тепер,

Не той я вже, котрого ти кохала, 

А той хлопчина вже в мені помер.


Як швидко ж це усе минуло,

Немов туман розвіялась любов.

І ми з тобою ті часи забули,

І не згадаєм їх з тобою знов.


Проте, щораз пройшовши повз тополю,

Де ми колись стрічалися удвох, 

Тобі серденько стукне аж до болю, 

Тому що, все-таки була любов.


Пройдеш повільно біля ресторану,

Де величаво протіка Дністер,

Згадаєш ти щасливу та кохану,

Себе ось тут... Це ж було як тепер.


Але це спогади лишень, не більше.

Там зараз інший хтось шукає щастя,

І в тебе також є життя вже інше,

І повернути все тобі не вдасться!


Тай, повертати вже нема бажання,

Оті примарні миті ейфорії...

І не повернеш ти собі кохання,

І не здійсниш ті заповітні мрії.


Тобі ж скажу я щиро: "Відпускаю!",

І побажаю ніжності й тепла.

І біль той що у серці відчував я,

Я відпустив! Його тепер нема!



Серпень, 2012 року

Публікації: Руснак Сергій

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 25.11.2012 21:58  © ... Закріплений коментар

Велике дякую, шановна літературна спільното!!

 29.04.2013 00:59  Наталія Сидорак => © 

Це пройде) Повірте моєму досвіду) А на рахунок любові до поезії Есенина - я вас розумію) Я теж його просто обожнюю) 

 28.04.2013 21:26  © ... => Ірина Лівобережна 

Весна прийшла, а кохання як завжди десь затримується)) воно ж таке примхливе=) 

 28.04.2013 21:25  © ... => Наталія Сидорак 

Дякую) люблю цей вірш Єсєніна, от і додав такий сміливий епіграф, є щось у ньому спільне з моєю ситуацією) 

 19.04.2013 07:55  Ірина Лівобережна 

Звичайно, боляче, коли люди розстаються... Але ви тримайте в серці надію. Прийшла ВЕСНА. Можливо, вона подарує цілюще кохання... 

 19.04.2013 02:23  Наталія Сидорак 

Вірш щирий, ситуація також до болю знайома - плюсую. Але епіграф - мені здається, ви трохи поспішили) Есенин - мой кумир, но тут ошибся) 

 25.11.2012 22:22  © ... => Каранда Галина 

вже написав=) буду тут частіше з`являтися відтепер=) 

 25.11.2012 22:01  Каранда Галина => © 

так не зникайте!) пишіть і заходьте!)))) 

 23.11.2012 17:56  Олександр Новіков => © 

угу, з днюхой!!! щось давно не видно 

 23.11.2012 17:33  Тетяна Чорновіл => Каранда Галина 

Приєднуюсь до привітання!!! Бажаю успіхів на творчій ниві, летючого натхнення, а особливо щасливого кохання!!! :))) 

 23.11.2012 17:29  Каранда Галина => © 
 21.08.2012 11:36  Деркач Олександр => © 

Гарний вірш, а епіграф років через декілька перечитаєте з посмішкою... 

 20.08.2012 19:34  Олександр Новіков => © 

от я мабуть теж сюди приєднаюсь. вірш не поганий, та як на мене це засіб перетравити 

 20.08.2012 12:44  Ем Скитаній => © 

дуже сподобалась відвертість. чудовий вірш, наштовхує на спогади про щось подібне, своє. дякую. 

 20.08.2012 11:19  Володимир Пірнач => © 

Життя - воно таке бентежне..
Звісно з позицією я не згоден, бо навіть після зради можна продовжувати захоплюватись. А по тексту дуже знайомі відчуття, багато нагадали :)
Плюсую.