безум дмухи в будилУ
іронічний наспів
я можу тобі розповІсти, як зводяться всі будинки
я можу тобі розповІсти, як зруйновуються будови
я знаю багато про їжу, яку нам готує повар
я навіть складу поему про вільних пташок і звірів
про землю тобі сповідати я можу цілодобово
про те, звідкіля вона й нАщо, чому вона завжди поруч
і про людей, про наших, про нас із тобою знаю
чому не живем на деревах, в печеру з цікавістю лізем
от тільки усе сповідатиму на мові, що зветься "суржик"
бо я, хоч убий! не згадаю нізАщо рідної мови...
я віритиму у різне і покладу всі правди
у мозок вельми великий, там вистачить місця всьому
і слухатиму уважно, бо вуха потужні в мене
сміятися буду щіро, ридати ридма також буду
плескати в долоні і "браво!" кричатиму що є сили
радітиму і жалкувати, стрибати і бігти буду
до самого краю неба, за чуба схопити сонця
я зможу спокійно і навіть на вітрі я верхи зможу
пролинути вмить, промайнути навколо земної кулі
спізнаю усі народи, всі мови у світі вивчу
але, вибачай, ніколи свого не згадаю роду...
в тролейбусі чемно проїдусь, в трамваї і лімузині
насіння буйдужо лузати, лушпинням плювати під ноги
і на майдані прилюдно диригувати руками
зіграти на всіх інструментах, які тільки є у людстві
я зможу...і можу з азартом зіграти на гроші в карти
плясатиму цілий тиждень без продиху і безупинно
розчучверілим впаду я, постану як Шварценегер
спритнішим за Брюса, вдалим, меткішим за Лі я буду
стрілятиму, буду злодій з пістолем і лезом гострим
таємно робитиму гроші, чи суто по букві закону
стану банкіром гарним, чи спонсором, чи меценатом
і навіть великим босом всесвітньої мафи стану
але я нізАщо й ніколи відтворювати не зможу
у пам"яті про минуле - бо там його вже немає...
зразковий житець планети, такий собі файний хлопчик
співатиму рок та інше, стучатиму в тамбурини
і сповідатиму довго, бо знаю багато... і, чуєш
кохання моє безмежне! ти тільки послухай! слухай
кохання моє як пісня пташок навесні ранкових
або як дзеленкот трамваю, що містом вечірнім їде
в вогнях, у неоновім блиску, з букетиком синіх іскор
...я можу тобі розповІсти, я можу...можу
лише підкажи, будь ласка, мені підкажи...- де мова
навіщо і нАщо тобі і мені її знати
аджЕ ми всі діти космічні і все у нас тут від Бога
...а мова...що мова? куди вона ділася, к бісу?!..
ми змінем її на рашу... ото буде класна штука!......
