23.08.2012 11:54
-
223
    
  9 | 9  
 © Тетяна Чорновіл

РОСЯНІ НАСТРОЇ

РОСЯНІ НАСТРОЇ

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Туманів росяна навала

Дихнула в душу знов бездумно…

Колись я схоже римувала,

Й виходило так само сумно.


Світанок теплі іскри креше

В ніч, що розтала, необачна.

Щось гороскоп про літо бреше,

Бо знає, що за це я вдячна.


А осінь вже не за горами –

В обман сховалась за півкроку

І прохолодними вітрами

Очам пророчить рос мороку.


Здолати мушу я між нами

Журбу осіннього обману.

Злітаю ввись за диво-снами,

Зливаюсь з подихом туману.

Тетяна Чорновіл цікавиться

  • Тетяна ЧорновілМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.08.2012 18:14  Тетяна Белімова => © 

Справді, сумне римування вийшло! Осінь у спину дихає, не знає, що ми її так не хочемо!

 23.08.2012 17:40  Каранда Галина => © 

дуже люблю саме отакі Ваші вірші, де присутнє Ваше "я"... бо, попри все, оті наші "я" дуже схожі...
.......спочатку описку зробила: приСУТЬнє... правду кажуть, що описок не буває...
мені вірш сумний... теж колись схоже римувала...

 23.08.2012 15:52  Лідія Яр 

Дуже гарно.

 23.08.2012 13:53  Оля Стасюк 

Дуже ніжно, красиво, туманно)

 23.08.2012 12:35  Деркач Олександр => © 

Гарно, ...а пророчить рос мороку - взагалі супер!

 23.08.2012 12:25  Сашко Новік 

Гарно і не сумно. Ота осінь за пів кроку не налякала, бо відчулось як щось незворотнє, а оте мужу сприйнялось як вже зроблено. Тож нарив собі тут позитив. На роботі завал, спробую ввечері всім відписать