Лідія Яр
Знищено прихисток моїх мрій...
Блукаю лабіринтами чужої долі...
Лиш залишились краплини надій
І слова, як присуд - не збожеволій!
Заплутуюсь у павутині твоїх думок,
Німію від пустоти твоїх слів...
Нас ще двоє - та ми не в двох..
...ми - лиш привиди чужих снів...
31.08.2012 18:12 Каранда Галина |
 чудово написано. |
31.08.2012 15:24 © ... |
Все вагалася- виставляти чи ні...боялась,що не зрозуміють... |
31.08.2012 14:26 Ем Скитаній => © |
 дуже гарно! мені сподобалось. дякую. |
31.08.2012 14:21 Недрукована => © |
 Є така штука. |
31.08.2012 11:24 Тетяна Чорновіл => © |
 Бувають періоди... Таке гнітюче відчуття! Від останнього рядка найбільше заболіло. |
31.08.2012 10:43 Володимир Пірнач => © |
 Класний текст, |
31.08.2012 08:53 Деркач Олександр => © |
 афоризм Бути поряд не означає бути разом - Ви трансформували в гарну ліричну поезію! ...я думаю, що навіть самих близьких, самих люблячих друг друга людей - всеодно, щось роз`єднує... |