В мені від ніжності нічого не лишилось -
Усе по крихті віддала тобі,
У цій солодко-гІркій боротьбі
З твоєю владою змирилась,
Й прийняла виклик - поцілунок твій.
Ти так майстерно, ніжно і підступно
На чистім аркуші наївної душі
Писав нові, свої вірші...
І вже не боляче, лиш каламутно,
Як у безодні, що живе в тобі.
В мені від ніжності нічого не лишилось, -
Отрута вуст твоїх заповнила мене.
Та я жива тепер. Та я тепер смілива.
Занадто навіть, щоб кохать тебе...