31.08.2012 12:47
-
244
    
  4 | 4  
 © Автор Невідомий

В мені від ніжності нічого не лишилось -

Усе по крихті віддала тобі,

У цій солодко-гІркій боротьбі

З твоєю владою змирилась,

Й прийняла виклик - поцілунок твій.

Ти так майстерно, ніжно і підступно

На чистім аркуші наївної душі

Писав нові, свої вірші...

І вже не боляче, лиш каламутно,

Як у безодні, що живе в тобі.

В мені від ніжності нічого не лишилось, -

Отрута вуст твоїх заповнила мене.

Та я жива тепер. Та я тепер смілива.

Занадто навіть, щоб кохать тебе...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.09.2012 22:07  © ... => Ем Скитаній 

За що дякуєте?..

 01.09.2012 22:07  © ... 

Всім велике спасибі.

 01.09.2012 00:49  Деркач Олександр => © 

Гарно, навіть красиво, навіть - відносно ситуації...

 31.08.2012 17:41  Каранда Галина => © 

дуже гарно!

 31.08.2012 15:27  Лідія Яр => © 

Гарно.

 31.08.2012 15:01  Ірина Затинейко-Михалевич 

рішуча відвертість"занадто навіть, щоб кохать Тебе"! Красиво!

 31.08.2012 13:31  Ем Скитаній => © 

чудово! відверто, коротко і зрозуміло, а головне - щіро. дякую .