07.09.2012 15:42
-
242
    
  3 | 3  
 © Автор Невідомий

Замурую у стіну між нами

Свої ніжність, надію й любов.

І твоїми, твоїми словами

Я витруюю їх знову й знов.

День у день від ночІ й до нОчі

Щосекунди плече ранить меч:

Важко жить без тебЕ, як не хочу,

Хоча й можу. Немає меж -

Цій стіні між тобою і мною, -

Їй немає, немає кінця.

Бо немає кінця любові,

Яку вклала в фундамент я.

Ти ж доклав у стіну байдужість,

Холод, ввічливість і... себе.

А мені залишив тільки мужність,

Щоб стерпіти безмежжя твоє.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.09.2012 19:50  Лідія Яр => © 

гарно

 07.09.2012 18:53  Деркач Олександр => © 

Сподобалось, про меч доречно, вдало...