05.03.2021 10:36
18+
150
    
  1 | 1  
 © Надія Крайнюк

Мені нічого не сказала

Мені нічого не сказала

Авторка перекладу Крайнюк Надія


Мені нічого не сказала.

Лиш мовчки руку подала.

Повільно потім від вокзалу,

Ледь-ледь зсутулившись, пішла.


І довго, й сумно так дивилась,

Летів кудись вдаль погляд твій,

Де, збившись з голосу, несміло

Вели колеса говір свій.


Тебе я бачив у печалі,

Зірки мигтіли в вишині,

А паровози все кричали,

Вагонів блимали вогні…


Де райдуга нічна вокзалу,

Мандрівок низка, безліч днів,

Мені нічого не сказала…

Та зрозумів я все без слів.


26. 12. 2020 рік

Картинка з інтернету


Автор вірша Сергій Островой


Ты ничего мне не сказала,

Ты только руку подала.

Ты только медленно с вокзала,

Чуть-чуть ссутулившись пошла.


И долго-долго вдаль глядела,

И все туда летел твой взор,

Где, сбившись с голоса, несмело

Вели колеса разговор.


Я видел всю тебя вначале,

Потом ты таяла вдали,

А паровозы все кричали,

Вагоны мимо шли и шли...


Ночная радуга вокзала,

Огней и странствий череда.

Ты ничего мне не сказала...

Ты все сказала мне тогда...



Смт Шевченкове, 26. 12. 2020 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.03.2021 10:41  Ольга Шнуренко => © 

Чудовий переклад - прочитала на одному диханні! Особливо сподобалося: "вели колеса говір свій"... Тема прощання - завжди така чуттєва...

 10.03.2021 07:19  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий ліричний вірш, як оригінал, так і переклад сподобався. Правда, переклад ближче відчувся! Дякую Вам!

 05.03.2021 22:00  Серго Сокольник => © 

...тема розлук одвічна....