Туга осінньої билинки
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Швидкоплинно
Промайнуло тепле літо,
Спи, билино,
Нащо цвіт! Вже сном розлито
Жаль.
Стигнуть губи,
Осінь стебельце колише.
Важко, любий,
В світі, де між нами лише
Даль.
Страшно в тиші
В спеку дня “Води!” волати,
Ще страшніше
Непрощення не здолати
Тлю.
В мить світанку
Сном шелеснула провина
Наостанку
Ще тобі шепнуть повинна…
Лю…
