01.09.2014 00:07
для всіх
186
    
  2 | 2  
 © Антоніна Грицаюк

Прощаня з літечком

Прощаня з літечком

з рубрики / циклу «Про Природу»

Плаче літечко дощем,

Відступити йому час,

А на серці туга, щем,

Не лишай ще нас.


Тепле сонячне проміння,

Геть скупе вже стало,

На пляжу не те дозвілля

Людей зовсім мало.


Пташенята на крило

Стали, що ж робити?

Як би там вже не було,

Скоро їм летіти.


Не збагнули діточки,

Куди літо мчить,

Бавилися залюбки,

А воно тремтить.


Змокло, знітилося все,

Дощ іде без впину,

Якщо сонце не зійде,

Тут я певно згину.


Осінь тихо підійшла,

Листячком зігріла,

«Не тримай на мене зла,

Я вже відпочила.


Тепер владу всю візьму,

В свої дужі руки,

Скрізь порядок наведу,

Тобі для науки.


В комірчині буде все,

Те, що ти ростило,

Сирість, то мені пусте,

Я ступаю сміло.


А ти гарно відпочинь,

Певно притомилось,

Подивись в небесну синь,

Щоб хороше снилось.



м. Славута, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.09.2014 16:32  Тетяна Чорновіл => © 

Хороший позитивний віршик!

 01.09.2014 09:21  Світлана Рачинська => © 

Чудовий вірш! Хоч і прощання, але зовсім не сумне і по-дитячому легке та піднесене)