Доманіцькому С.О.
А ліжко знову тіло холодить.
Самотнє, не зігріте – ти далеко.
Моя свідомість майже спить,
Та серцю знову так нелегко.
Подушка, ковдра крижані,
А було тепло нам з тобою,
Як засинаючи в імлі,
Ти огортав мене собою.
К-П, 21.12.2009
Візьміть участь в обговоренні
Не знайдено або поки відсутні!