17.01.2010 15:02
-
1086
    
  4 | 7  
 © Комарова Ольга

Розталий сніг

Розталий сніг

Вірш про січень

Зима... Зима... Розталий сніг

Ти знов програла свою битву. 

Зима... Зима... До моїх ніг 

Торкнеться скоро щось розквітле. 


Крізь землю точиться трава, 

Їй вже немає перешкоди. 

Прощай, зима. Бувай, зима. 

Лиш жаль - не випало нагоди 


Відобразити гарний сніг, 

Щоб впав на стріхи веж фортеці. 

Етюдник в землю, а не в лід, 

Тепер із рання легко вп’ється. 


Зима... Зима... Розталий сніг. 

Невже то справжнє є прощання? 

Мені б лишень ще кілька днів, 

Щоб змалювать тебе востаннє. 



К-П, 10.01.2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.09.2010 14:14  Віта Демянюк 

ГАРНО... Просто прекрасно...