Причаїлася ніч під липами
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Причаїлася ніч під липами,
Зорі звихрені манить схлипами.
Сипле доторків оксамитами,
Шерхне травами, в роси вмитими.
В листі шелестом розростається,
Ніжно в серця стук уплітається.
Краде в місяця срібло шепотом,
Душу сповнює дивним трепетом.
Нащо, ніченько, сподіваєшся,
Що за липи тінь заховаєшся…
Марно тіні вить перевеслами,
Йде світанку мить снами скреслими.
Що зорилося – не судилося,
Сонце в небо вже покотилося.
Тихо зойкнула з сонця кліпами,
Та й розтанула ніч під липами.
