Українські обереги
з рубрики / циклу «Дива Карпат»
Там, де місто й гамору багато,
Де нема пташиних голосів,
Хочеться в сільську маленьку хату,
До старих, як вічність, образів.
Хай шумить метелиця, як вепра,
Хай стежки засипле снігопад –
Дивна святість рідного вертепу
Збереже у час різдвяних свят.
А коли розквітне Україна,
І прийде Великдень, як завжди,
Будуть явір, верби і калина,
Будуть дзвони церкви й крашанки.
Влітку перший хліб буде, як свято,
Теж пахучий. Також оберіг.
І старенька, наче вічність, хата
Усміхнеться шибками до всіх.
Рушники, напевне, часом шиті,
Крапелька свяченої води,
І, неначе з золота відлиті,
Вічні українські образи.
