11.09.2012 15:48
-
137
    
  5 | 5  
 © Ем Скитаній

на себе збоку циніком поглянув.

побачив я комаху там дурну -

під ношею надмірною заклякла

і сковирнулась, зморена, в труну...

роздавлена була вагомим тілом,

покладеним дбайливими людьми -

таке майбутнє раптом промигтіло

мені перед очима з напівтьми...

здолати тьму з`явилося бажання,

з надією ввійти у білий світ,

з красою мрій і з вірою в кохання,

з душею у відлунні юних літ...

не вийшло з мене циніка, на щастя.

мабуть що не настав іще той час...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.09.2012 22:42  Деркач Олександр => © 

Цікавий погляд)))

 11.09.2012 19:15  Тетяна Чорновіл => © 

буває... Добре, що в кінці попустило...

 11.09.2012 16:43  Лідія Яр => © 

щасти Вам у подоланні тієї пітьми..
Дуже гарно написали.

 11.09.2012 16:42  Каранда Галина => © 

добе, що й не вийшло!) ну його, того циніка! гарно!