Тетяна Чорновіл Кава з ромом
Ніч, за п’яльцями неба схилившись,
Шиє золотом зорі сумні…
Хочеш, в тебе на каву залИшусь
Барви ночі терпкої в вікні?
В переповненій пахощів каві
Небо шите відбилось шатром,
У вершковій хмаринці ласкавій
Міцно спить зачарований ром.
Затулити прийдеться фіранку,
Бо весь ром хитра нічка зіп’є!
В тебе вистачить кави до ранку?
Чи міцніше у турці щось є?
23.04.2014 06:45 Якобчук Павло => © |
 КАВА ВАША СМАЧНА НАВІТЬ У ВІРШАХ, І РЕЦЕПТИК, ДЯКУЮ. |
14.09.2012 18:19 Деркач Олександр => © |
 Гарно...Хочеш, в тебе на каву залИшусь - просте речення, а стільки всього за ним стоїтЬ))) |
13.09.2012 22:41 Каранда Галина => © |
 гарно. |
13.09.2012 18:40 Володимир Пірнач => © |
 Гарний текст. |
13.09.2012 18:32 Тетяна Белімова => © |
 Смакота! Ой, попробувати хоч би ковточок! |
13.09.2012 17:22 Лідія Яр => © |
 Класно, аж кави закортіло. |
13.09.2012 16:33 Ем Скитаній => © |
 ого! щей якого польоту... мене аж у Всесвіт закинуло. |
13.09.2012 16:26 Ем Скитаній => © |
та воно якось так вийшло само собою - рядки самі уляглися у дивакуватий трохи віршик про щойно заварену каву. люблю побавитись нею увечері. а тут ще осіньщось нашепотіла... |
13.09.2012 16:12 Ем Скитаній => © |
чудовий вірш! до речі, я теж щойно надрукував віршика про каву. тільки без рому. |