МОЛЕКУЛИ ВОДИ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
В сонця сході я палка,
В місячнім промінні – срібна,
Формула газоподібна.
За летючий мрійний стан
Нащо з осудом картати?
Я народжена літати…
Ти ж в моїй нуртуєш млі,
В снах туманних знемагаєш,
Буйством крапель вибухаєш.
І від мене до землі
Мчишся зливою байдуже,
Хоч мені самотньо дуже.
В нас молекула одна,
То чому ж такі ми різні?
Нащо гроз розряди грізні?
В тиші спий мене до дна
Ніжно, трепетно і парко…
Ти мій дощ – я твоя хмарка.
