17.09.2012 16:20

-

175

5 | 5

 © Лідія Яр

з рубрики / циклу «роздуми...»

Самотньо так...

Хоч поряд мене завжди стільки люду...

Було... і буде...

Так боляче...

Цей біль мені застряв уламком в душу...

Терпіти мушу...

І сумно так...

Мелодії твої, лиш додають тривоги...

Мабуть...  дороги...

Так холодно...

І душу відігріти не зможе мені кава, а ні чай...

Піду. Прощай.