У шостій ранку...
У шостій ранку, темно у вікні
У шостій ранку, зима на дворі
У шостій ранку, посмішку почую
У шостій ранку, мене не існує...
У шостій ранку, тебе я відчуваю
У шостій ранку, голос твій крізь сон
У шостій ранку я так тебе кохаю
У шостій ранку, шепочеш ти підйом
Звикаю я до цього, обережно,
Бо разом ми зіл`ємось раз на рік
І серденько лучом опалить так залежно
Бо в пам`яті моєї ти навік
Можливо мрії здійсняться, а зараз
Тримааємось за руки, не впадем,
Всі люди повмираєм, прийде морозь
А нас зігріє луч, як сонечко взайде.
Метри кинолент, передивившись
Альбоми, кинувши в камін
Та лиш серветку на моїй стіні,молившись...
Печатаною датою, чекаю змін.
Телефон трансформується дихання голос
Це перше, що почую я тоді
У шостій ранку, розпустишься мов лотос
У шостій ранку L.U. P.S.
Київ, 23.12.2009