Моє літо
Проходить літо, ось шкільна пора,
лиш один день дає про себе знати.
А фотокартка сіра і стара
розкаже все і як же тебе звати!
Уже лишивсь останній вечір свята,
що "літом" зветься для усіх людей
і як же хочеться все запамятати,
що звязано із купою ідей!
Я памятаю дві чудові ночі,
як ми гуляли в обіймах вітрів,
і як дивився ти у мої очі,
блакитні, наче води всіх морів!
А ще не можу також я забути
Чудовий вечір сміху та зірок,
і як ми не хотіли утонути
у білосніжній горі подушок!
Звичайно, друзів також я згадаю,
оті чудові, милі вечори,
як ми ходили разом аж до краю
рідної і сивої гори!
А як я можу подругу забути?
Усі розмови, сльози, почуття!
Що виливали ми в тяжкі хвилини скрути,
і знали, що немає вороття!
А ще, мені хотілося б сказати,
що не забуду також я "Артек"!
І завжди - завжди буду памятати
усі події й відблиски зірок!!