13.07.2011 15:42
-
490 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Оля Стасюк

Літня гроза

Просто картина природи

Били блиски сливами у лісі,  

Сипався закам’янілий град. 

Сипонувся дощ важкий по листю, 

Впав на землю дикий виноград. 

Закрутився вітер по спіралі,  

Рвав із дуба листя на горі. 

А фіалки, завжди милі кралі, 

Загубили пелюстки в траві. 

Грім пробурмотів щось аж за полем, 

Блиски вдарили у чорний дим. 

Відгукнувся ліс зеленим болем, 

Почорніли небеса над ним. 

Вдарив грім із блисками востаннє,  

Стало небо чистіше сльози.  

Встало сонце. Лише ліс ізрання 

Стогне після літньої грози. 

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 15.07.2011 19:59  © ... => Сон Блакитного Сонця 

А я цей вірш писала якраз у спеку... Недавно.

 15.07.2011 19:58  © ... => Тетяна Чорновіл 

Знаєте, ці вірші схожі, однак і різні водночас. У Вас вірш спокійний, все починається з тихого, але настороженого вечора. У мене... Видно, я грозу застала якраз тоді, коли небесні сили найбільш розгнівилися дощем.

 13.07.2011 23:10  Сон Блакит... => Тетяна Чорновіл 

це літо дощове видалось 

 13.07.2011 20:44  © ... => Тетяна Чорновіл 

Читала, дуже сподобався. :)))

 13.07.2011 20:01  Тетяна Чор... => © 

І в мене є вірш про літню грозову ніч. "Ноктюрн з дощем". Просто цікаво, як усі по різному описують схожі явища!