Планета осінь
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Уклавши з теплим Літом перемир’я,
В вир обернувши часу береги,
Планета Осінь в Вересня сузір’я
З галактики Медової Нуги
Ввірвалась снами.
Злетілись милуватись виром зорі
З блакиттю затуманених небес,
Убрались в барви Осені прозорі
І час ловили, що бездумно щез
Над полинами.
Щось наукове чи астрологічне
На розуміння скоїлось межі?
Як в полинове видиво магічне
Зник час, ледь доторкнувшись струн душі
Крізь неба просинь?
Чому в лунких мелодії октавах
Солодким смутком серце тріпотить?
Між листя снів сипнувши золотавих,
В ласкавий всесвіт Вересня летить
