27.09.2012 16:05

-

227

9 | 10

 © Тетяна Чорновіл

КАШТАНОВІ НАСТРОЇ

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

В обрамленні вулиць, майданів

З суцвіть перестиглих каштанів

Каштановий вітряний ранок

Кулястим дощем стукотить.

А осінь лунка сумовита,

В туманів серпанках увита,

Із листяних снів-витинанок

В каштанову казку летить.

Бо в холоді ночі схолола,

Ще й пальчик каштаном вколола…

Ой! Нащо каштанам в тумані

Колючі такі кожушки.

За осінню шурхотом листу

Спішу в дивну казку імлисту,

Туди, де сховались останні

Туманів тягучі струмки.

Та в барвах каштанових казки,

Мабуть, не судилося ласки.

Рвучке щось віщують, знаменне

Осінніх вітрів кураї.

У казці набридлій блукаю,

Вглядаюсь у вітер, чекаю…

Що зринуть з туману до мене

Каштанові очі твої.