Казка
з рубрики / циклу «Послання до коханого»
Набридло слухати про біль?
То слухайте старезну казку.
Раз линув плач, ще й звідусіль....
Та ні, не те. Ось тут, будь ласка,
Послухайте: жили собі
Пани, що у людей все крали,
А люди до небес стогнали....
Та ні, не ті казки, не ті!
Без болю хочете? Гаразд,
Жили собі ліниві люди,
Та скарб знайшли собі... Якраз
Ціною в нашу землю буде.
От поділили та й живуть.
І все. Щоправда, неправдиво.
За скарб той, певне, когось вбили,
Але ж без болю треба суть!
Хіба що у чужих планет,
Не можу більше щось згадати.
Бо ж біль – то все за сміх розплата,
І добре ще й, як наперед.
