Життя у векторах
з рубрики / циклу «Твори улюблених авторів»
Іти назустріч світу важко,
А я сиджу собі в кутку.
Це краще, щоби за поблажки
Тебе тягли на повідку.
Всі схвалюють одвічний спротив,
Але ідуть, як течія:
Садочок-школа-ВУЗ-робота,
А ще, як пощастить, – сім’я.
Куток іде разом зі мною,
Та не за світом, як усе –
Мене із власною рікою
Туди і так щодня несе.
І не піду зовсім напроти.
Це все міраж, безглуздість в сні,
Якщо геройство – та ж робота,
Яка не треба всім й собі.
А далі щось я розгубилась.
Де правда? Де життя? Де дім?
Нехай колись і помилилась –
Я перпендикулярна всім.
