23.05.2011 10:06
for all
305 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Сашко Гриб

Крихта печалі

У стінах замурована печаль

У стелі чиїсь кроки ще живуть, 

Там болю кимось зірвана вуаль, 

У подихах важких ховає лють.


Руїнам не воскреснути, на жаль, 

І все, що після мене збережуть, 

Це – крихта, лиш молекула-печаль, 

Яку не скоро в душах віднайдуть.


Прокапає хвилин пекучий віск, 

Застудяться від холоду слова, 

І мрії перетворяться на тиск, 

Зупиниться Земля напівжива.


Як вітер стрімко віятиме вниз, –

Усі гріхи помножаться на два.

І небо обірве слабкий карниз, 

На кару перевтіляться права.


Всі голоси людей заглушить грім, 

І простір розітре на попіл час, 

Останній вибір буде перед Ним, –

Чи знищити, чи знов створити нас.


Сашко Гриб цікавиться

  • Сашко ГрибМожете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Публікації: Сашко Гриб

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.02.2012 01:40  Каранда Галина => © 

дуже гарний вірш... які ж люди все-таки однакові в своїх думках! ....... ось тільки в справах виходять таки різні... 

 24.05.2011 03:27  Антоніна Чернишенко 

А стосовно цих слів, напрасно ви так пишете.Він же бо все одно любить нас усіх, які ми є, і все прощає.І я думаю, Він не жалкує, що одного разу нас сотворив, і якщо ще прийдеться, Він це повторить, бо ми Його діти.

 24.05.2011 01:08  Антоніна Чернишенко => © 

Гарний вірш!

 23.05.2011 12:37  Микола Чат => © 

Я думаю, Він перше обере,


Бо стільки лиха сотворили ми...


І Його душу кігтями дере


Печаль, що так й не стали МИ Людьми!!!

 23.05.2011 11:07  © ... => Суворий 

спасибі!

 23.05.2011 11:03  Суворий 

Хороший стиль...