Ранок

з рубрики / циклу «Цикл Віхола»

Вже небо сіре.... Скоро вже світанок.

І зранку буде сіро. І удень.

Гарячі айстри заворожать ранок,

А він для них співатиме пісень.

Я десь закину посмішку далеко –

Це машинально вже, це як звичай.

Агов, вітрисько з крилами лелеки!

Ти ж обіцяв покликати на чай...

Я не напрошусь до хмаринок в гості.

Вони далеко – там аж, де давно

Літати було важко, ой не просто!

А на землі і там - не все одно.

Ну що, вітрисько, сам прийдеш на каву?

Залазь в вікно. Холодний ти, як лід.

Десь на вікні вчарована заграва

Тоненьким пальцем залишає слід.

Ну ось, ранкова доза кофеїну.

Все рівно я вже більше не засну.

Пора в життя – вертатись до калини,

До осені, до видива дощу.