14.07.2012 21:16

-

220

3 | 4

 © Оксана Корнієнко

Надвечір все небо - суцвіття блакиті...

Надвечір все небо – суцвіття блакиті,

І линуть у нього думки розмаїті.

Світила усі ще не світять яскраво,

Та все ж обійма голуба діорама.

І ти мов присутній у синьому краю.

І день, що прожив, діафільмом гортаєш.

Бо він – вже історія, в ній щось забуто…

Щось знищено, щось зав’язав сам у пута.

Цей прожитий день… Мов колосся у житі.

А, може, в житті? Все ж думки розмаїті…

Та є ще надія змінити те, стале.

Бо Неба суцвіття ласкаве, ласкаве…

13.07.2012