28.09.2012 10:27
-
260
    
  4 | 4  
 © Лідія Яр

з рубрики / циклу «різне»

Ніч гонила осінь спати

- Хватить по садках снувати

Й свого носа всюди пхати.

Всі вляглися спочивати

Тільки ти усе блукаєш,

Місяць з зорями лякаєш,

То горіхами жбурляєш,

Стежки листям засипаєш.

Знову з вітром ти на пару

Нагнала на небо хмару,

То дощем холодним плачеш,

То, немов би кізка, скачеш...

Ніч же я - пора спокою

Та заснеш тут із тобою...

То ж  лягай вже спочивать

Завтра будеш галасать...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.09.2012 10:09  © ... => Деркач Олександр 

Дякую

 29.09.2012 00:47  Деркач Олександр => © 

Класно, у нас саме така ніч зараз - з вітром, і горіхи торохтять по веранді))) а мене теж якби хто погнав спати...

 28.09.2012 21:26  © ... => Тетяна Чорновіл 

Та ото ж, а мені як на пару, то зразу вареники на парУ згадуються...
Дякую за підказку.
А горіхи мені всю ніч по шиферу луплять, дістають...
Дякую.

 28.09.2012 18:00  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! Жбурляє горіхи!Аж уявилося! :)) На пару окремо наче! :))))

 28.09.2012 15:39  © ... => Каранда Галина 

Та то мені не спалося, ото й лізло в голову таке..
дякую

 28.09.2012 10:30  Каранда Галина => © 

)))) приклад того, що дієслівна рима не дратує, а приносить задоволення. Гарно!

 28.09.2012 00:20  © ... 

{#}Та і мені пора...