До простору
Космос
усі зорі душі
Щотижня вибухають зорі
І промені гарячого вогню
Хапаючись за темінь тануть в морі
У морі холоду й планетного дощу
Вони ідуть у невідомі далі
Розсіяні забуті і самі
До тих планет що є лише деталі
Загублені в космічному житті
До простору до пустоти німої
Де зорі краплиночки дощу
Що миготять секунди долю
Й вмирають з криком Я живу
І заблукавши у холодних далях
Сказавши все що хтіли і могли
Вони летять віддавши шану
Туди де світ складається з деталей
Загублених в космічному житті
