Розмова ...
з рубрики / циклу «про життя»
Между нами года и утраты
и дорога к тебе далека...
Моє.
Підписала фото в юності.
ТИ - це я...
Не віриться, їй-Богу
Давним-давно було... Але ж, це я...
В очах твоїх нема, іще, тривоги
Тепер - вона супутниця моя.
Я - це ТИ..
А пам`ятаєш, зірку -
Колись тобі хлопчина дарував...
Ну от, згадала і, чомусь, так гірко,
Немов у мене хтось ту зірку вкрав...
То так давно було - хлопчина, зірка, вірші...
Було ж, колись, для тебе він писав...
І ТИ писала, хоч, можливо й гірші,
Про той вогонь, що в серці не згасав...
Мені ніхто вже не напише віршів,
(й не віриться, що то колись було...)
Зірки, усі, роздарували іншим
Й до тебе шлях роками замело...