Осінні холоди

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Сталь холоду осінь

Вплела в неба просинь,

Дрижала босоніж у зимних дощах,

Брела по калюжах

У вітряних стужах,

Стікала багрянцем на глоду кущах.

Ступлю в смуту хитру

Підступного вітру,

О, як же дістали душі дрижаки!

Тремтять про щось губи…

Так холодно, любий,

За осінню в безвість брести навпрошки.

Візьміть участь в обговоренні

09.10.2013 19:21 Тадм

дуже гарно

10.10.2012 16:29 Деркач Олександр => ©

Чудовий вірш, а осінь дійсно стає підступною)))

10.10.2012 14:52 Бойчук Роман

Ми або змовилися з Вами, Тетяно, або це збіг обставин. Щойно прочитав Вашого вірша ось цього чудового одразу пасля того як опублікував щось на кштал. Містика!!!

09.10.2012 21:41 Ірина Затинейко-Михалевич

неймовірно...просто неймовірно...

Сумно...але ж це осінь...а для мене вона завжди чарівна і бажана...
У мене якось не вистачає таланту. писати про неї так, як хотілося б, тішусь тим, що пишуть інші, а вашими, так просто зачитуюсь...

09.10.2012 16:57 Оля Стасюк

Дуже трепетно і ніжно. У нас теж раптово похолодало - так не люблю! І хоч би дощ був, отой довгоочікуваний, хай найхолодніший, хай дуже сильний, хай струшує яблука, ламає гілки - тільки щоб був... Ні, небо хмарне, "хмурне", як назло!

09.10.2012 13:43 Бойчук Роман

Подих осені холодний, а вірш чудовий, вірш - чудовий!

негайно протопити!) і ніякої безвісті! сидіть тут і нас грійте!))))
прекрасний вірш, але ж нащо та безвість! та ще й навпрошки...
у лубенської поетеси Юлії Манойленко є рядки: "Куди ти лізеш в пекло босий?!"...



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ