Ожеледь
Весняних днів,
мінливої Зими,
Весняні промені,
що через сніг проллються.
Зникають,
міняться,
дражняться,
Сміються,
казяться,
страшаться.
Незвіданих щедрот,
що через порух серця.
Розсипляться у мить
в сріблястості озерця.
Шумить, шумить...
Крізь неба темний диск,
спускаються сніжинки
на весняний покрив.
Сміється світ
над жартами Зими.
І плачуть душі стріх
в дзвінкі озерця.
Шумить, Шумить!!!
Вітрами заметіль
і розриває душі...
хмар на шмаття.
І падають до долу
краплями дощів,
сумні, сумні
шматочки серця...
І знову повниться Земля,
розливами нових пісень.
Шумує непогода
Зими весняних днів.
І розбиває небо
на тисячі дзеркалець,
наївний порух
променів-дощів.
