Палай, душе моя; осіннім розмаїттям
Вінчай себе з вогнем! Згоряй дотла
В промінні полум’я, що на її вустах,
Що спопелив мене пекучим і жаданим щастям.
Гори, душе моя, єднайся у стихії
З безмежжям волі, в хвилях дикого тепла
Ті крихти пристрасті, що їх вона так берегла,
Щоб спопелить усі мої надії
Одним бажанням: жити для любові,
Горіть душею, серцем, всім моїм єством!
Горіть для неї, стать її теплом,
Щоб захистить від кривди і від болю,
Вогнем їй стать, освітлювати шлях…
Гори, душе моя, палай шалено,
Єднайся із стихією в тандемі
Промінням полум’я, що на її вустах…
