СХОВАЙТЕ МІТЛУ
з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»
Світанком непривітна мжичка
Росила з хмарного кубла,
Листків сміття стара двірничка
Мітлою ранньою мела.
З плеча за махом мах уміло –
Прийшлось навчитись на віку!
Та раптом… серце прихопило.
Прохожий викликав швидку.
В свідомість між дощу провину
Розмова лікаря суха:
– Носилки! Швидко у машину!
Секунда кожна дорога.
Різку сирену на всю силу
Ввімкнув стурбований водій,
Поки життя ще не дотліло
У жінці цій немолодій.
Вона ж за неміч свого тіла
Не проклинала долю злу,
Лише споквола шепотіла:
– Мітлу… Не вкрав би хто мітлу…