Л. Буальї «Художниця»
з рубрики / циклу «Французький живопис»
Лягають тіні ніжно і просторо.
Худесенька, малесенька майстриня
Відтворює якусь чарівну мову,
Майбутнє чи минуле на картині.
Усюди – хаос, виставлений чітко,
При чому світлий хаос, дуже милий.
Вона ж – тендітна, дуже ніжна квітка
У своїй сукні, як лілея, білій.
Вже притомилась учениця трішки,
Тканина так невимушено світла...
Художниця – немов маленька мишка -
В цій величі моделей, тіні, літа..
А на картині, певне, давня мрія,
Чарівні хмари, небо чисте, синє...
І дивне світло, що в душі жевріє,
Якому не страшні пастельні тіні.
