Тетяна Чорновіл Дикий виноград
В осінній листяний парад
Вплів барви дикий виноград,
Мов полум’я пекучу зливу,
Сполохав серця мить вразливу
На межах найдорожчих втрат.
В гарячу дику трепету
По плетиві в’юнкому йду,
Дивуюся палкому сплеску,
І прикрі виверти бурлеску
В огні зникають на ходу.
Чи ж доля-злОдійка здійснить
Те, що нежданим сном бринить
В осіннім лабіринті крику?
Не знати… Виноград лиш дико
Душі пожежу цебенить.
20.10.2013 21:13 Чернуха Любов => © |
 трепетно, чуттєво, дуже сподобалось! |
21.10.2012 21:37 Тетяна Белімова => © |
 Гарний і виноград, і вірш! |
21.10.2012 15:34 Лідія Яр => © |
 Дух захватило. Чудово! |
20.10.2012 23:30 Бойчук Роман |
 Дуже емоційно і яскраво! Дякую за гарні враження!!!! |
20.10.2012 19:44 Віктор Насипаний => © |
 осінь, як стан душі. добре. |
20.10.2012 17:39 Деркач Олександр => © |
 Сполохав серця мить...Чи ж доля-злОдійка здійснить Те, що нежданим сном бринить...останнім часом у Ваших осінньо-пейзажних настроях цебенить багато питаннь, роздумів за майбутнє...Жнива пройшли...все пораховано...вже миші лізуть у комори...( сільгосп. хокку чи ренга???))) |
20.10.2012 16:14 Андрій Гагін => © |
 Дуже, по-осінньому, гарно! |
20.10.2012 13:41 Каранда Галина => © |
 колір віршу відповідає кольору картинки. |