20.10.2012 17:15

-

457

7 | 7

 © Андрій Гагін

Садок

з рубрики / циклу «Це моя Батьківщина!»

Умістився безмежний в долині садок:

Яблуневі пальмети, і айвові крони.

Серед віт молодих  вже не знайдеш рядок

і призначення завжди єдине, відоме.

Тут дерева всі різні: високе, криве;

Одне тягнеться вгору, а інше у боки.

І щаслива в осоті, там вишня росте,

А із іншої рана виточує соки.

І грушевої величі вкраплення в сад;

Стиглі сливи зросли, чи цвітуть і вітають.

Як якесь одцвіте - тих обтрушує град;

Неповторно колюче, чи з теплого краю.

Кожен рік не одне вже давало плоди,

Інше тихо лиш з вітром шумить, розмовляє.

Комусь хочеться більше і сонця й води,

Ну а терену, й так все здавалося раєм…

Порівняння, надії? – Ні! Просто садок.

Лиш маленька частина, це рідного краю:

Для краси, для смаку, або просто думок.

Найщиріший і рідний, завжди зустрічає.

08.2012