Золоті дні
з рубрики / циклу «я до осені йду»
Туман ранковий, з сірого,
прозоро-срібним став,
в промінні першім сонця...
Воно, немов жар-птиця,
все розправляло крила,
вставало над землею
й збирало перли-роси...
Промінчик ледь торкнув
берізок коси і лист багряний
золотом заграв в прощальну мить
і полетів додолу...
А сяйво сонячне лилось
уже довкола,
спивало срібло, золотило день...
Ці дні осінні, справді, золоті...