Сова
А спати ж не хочеться зовсім...
В реальності. А так кружляє.
В думках, у загадках, в нейронах,
В найпотаємніших районах.
Микола Щасливий "СОВА НЕ СПИТЬ"
А спати ж не хочеться зовсім!
Хоч скоро хлопчисько-світанок
Холодними росами босим
На мій причухикає ганок.
Тоді б я так солодко спала
Під спів ранніх пташок веселих…
Так ні! – заплановані справи
Нещадно вигрюкують в двері.
І зрадник-будильник безжально,
Скупі сну обірве хвилини…
Бо хоч уночі і сова я,
Та, шкода: удень я – людина…
З тими, хто радіє світанку
Примирить лиш кава мене …
Іще… ще одну філіжанку…
Коли ж вже цей ранок мине?!
Лубни, 26.10.2012 / 03:45